Даля Стапонкуте. Iз двох обираю третє

 

Жива історія у вигляді есею, що сповідає про те, як не загубити себе та свою ідентичність у сучасному світі. Це досвід жінки, яка живе поміж двох родин, ніде не почуваючи себе „вдома”, і через це вона обирає „третє” – простір одвічного переходу. 

 

Героїня книги розповідає і про свої подорожі різними далекими та екзотич­ними краями: Пакистаном, Туреччиною, Іспанією, США, і про свої студентські роки в Ленінграді, щиро окреслюючи власне розуміння Сходу та Заходу, північної та південної культур. Роман чітко структуровано і він за формою цікаво повертає читача до класичних есеїв, адже сам текст не перевантажено аналізом, а сповнено поезією та пізнавальними наративами. Це еротичні есеї, а мова тіла згідно із авторкою – невід’ємна частка мовного простору. 

 

Це роман про досвід жінки, яка часто стикається з проблемою „помилкового перекладу” чи нерозуміння, що був особливо актуальним на момент його створення за часів глобальної міграції та полікультурних конфліктів. Він набуває особливого звучання нині, коли вщент зруйновано звичні зв’язки, а культурне спілкування є чи не єдиним шансом для людства.

 

Переклад цієї книги підтримав Литовський інститут культури.

 

"Це чудова і дуже особиста розповідь про власну іншість й іншість інших.

Даля Стапонкуте вийшла заміж за грека й оселилась на Кіпрі, народила двох дочок і вирішила навчити їх литовської мові.

Поки вчила дочок, навчилась від них їхнього світобачення. Тонкі й глибокі роздуми людини в глобалізованому світі, де триває постійна боротьба проти серійності та стереотипів; де для того, щоб залишитись собою, треба постійно вчитись розуміти інших; де начебто правильні думки раптом повертаються бумерангом і вимагають переосмислення і переформулювання.

Ця книга також є дуже своєчасною реакцією на пандемію, яка все ще триває, яка все ще тримає мільйони людей під замком, закривши для них вихід у великий світ." - Андрій Курков, український письменник, кіносценарист