Новобогородицька фортеця. Козацькі артефакти з колекції Музею історії Дніпра.

Новобогородицька фортеця. Козацькі артефакти з колекції Музею історії Дніпра.

Наукове видання. Набір з 15 листівок та 2 мап. Під загальною редакцією Святослава Чирука.
наклад 150 прим.

Відбір та атрибуція музейних предметів та експонатів: Мріца Цирульник та Кирило Габор, 2024

© Тексти: Святослав Чирук, 2024
© Переклад: Ірина Ляшенко, 2024
© Фото та дизайн: Юрій Малієнко, 2024
© Музей історії Дніпра, 2024.

Новобогородицька фортеця була збудована у 1688 році за наказом гетьмана Івана Мазепи. За своїм характером – це дерево-земляна фортеця бастіонного типу. Протяжність валів фортеці – 600 сажнів (1 км. 280 м.), а посаду 1641 сажень (3 км. 502 м.). Офіційною причиною побудови фортеці називалась необхідність створення бази для походу на Крим. Неофіційно – фортеця мала стати спостережним пунктом за Запорозьким козацтвом. У фортеці несли службу як підпорядковані гетьману козаки, так і російські військові.

У 1692 році була атакована військами повстанця Петрика (Петра Іваненка). В 1711 р. – взята в облогу. За умовами Прутського мирного договору – ліквідована, але в 1736 р. – відновлена під назвою «Старосамарський ретраншемент».

Остаточно занепала після зруйнування Запорізької Січі (1775 р.). Поселення поруч із фортецею називали Стара Самарь, пізніше – Богородичне. Перша археологічна розвідка була проведена ще в 1970 р., але найбільш інтенсивно фортеця досліджувалась на початку 2000-х років (з 2001 по 2012 роки). В цей час дослідження проводились науково-дослідною лабораторією археології Придніпров’я Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Згодом, в 2017 р. – Дніпровською археологічною експедицією. Колекція археологічних артефактів з території Новобогородицької фортеці в Музеї історії Дніпра нараховує 511 предметів, знайдених під час експедиції 2017 р. Більшість знахідок представлено керамікою (посуд, кахлі), виробами зі скла, металу (скоби, цвяхи, ножі, картеч). Зустрічаються також монети, натільні хрести, пряжки тощо. Вали фортеці і досі існують та знаходяться неподалік селища Шевченко в межах міста Дніпро.

Видавництво «Герда». ISBN ISBN 978-617-8185-10-7

ПОСИЛАННЯ

1. Шабельникова І.В. Колекційний опис артефактів знайдених при дослідженні Богородицької фортеці на території селища Шевченко у м. Дніпро 2017 р. 
2. Харитонова О.В. Скло козацьких пам’яток України XVII–XVIII ст.: джерелознавчий аспект: автореферат дис. … канд. іст. наук: 07.00.06. Дніпропетровськ, 2010. 19 с. 
3. Маріна З.П. Типологія керамічних виробів XVII–XVIII ст. з території Богородицької фортеці. Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця / ред. І.Ф. Ковальова. Дніпропетровськ, 2008. С. 133–142. 
4. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці: каталог / упоряд.: І. Ф. Ковальова, В.М. Шалобудов, В. О. Векленко. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. 108 с.

5. Векленко В.О., Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М. Археологічне вирішення дискусії стосовно розташування містечка Самарь та Богородицької фортеці. Перлини козацького Присамар’я: містечко Самарь та Богородицька фортеця / за ред. І. Ф. Ковальової. Дніпропетровськ, Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2008. С. 7-31.
6. Чміль Л. В. Ужиткова кераміка XVII ст. з розкопок Вознесенського жіночого монастиря в Києві. Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури: Зб. наук. праць. 2007. № 17. С. 164–170. 

Novobogorodytska fortress. Cossacs artefacts from the Museum of Dnipro city history collection

Scientific edition. A set of 15 cards and 2 maps. Under the general editorship of Sviatoslav Chyruk
Selection and attribution of museum objects and exhibits: Maritsa Tsyrulnyk and Kyrylo Habor, 2024

© Text: Sviatoslav Chyruk, 2024

© Translate: Iryna Liashenko, 2024

© Photos & design: Yurii Malienko, 2023_2024

© Museum of Dnipro city history, 2024

Publishing house "GERDA". ISBN 978-617-8185-10-7

The Novobohorodytska fortress was built in 1688 by order of Hetman Ivan Mazepa. It is a wooden and earthwork fortress of the bastion type. The ramparts of the fortress are 600 fathoms (1 km 280 m) long, and the post is 1641 fathoms (3 km 502 m). The official reason for the fortress construction was the need to create a base for the Crimean campaign. Unofficially, the fortress was to become an observation post for the Zaporizhian Cossacks. Both Cossacks subordinated to the hetman and Russian soldiers were on service in the fortress.

In 1692 it was attacked by the troops of the rebel Petryk (Petro Ivanenko). In 1711 it was besieged. According to the terms of the Treaty of Prut, it was liquidated, but in 1736 it was restored under the name “Starosamara retrenchment”. It finally collapsed after the destruction of the Zaporizhian Sich (1775). The settlement next to the fortress was called Stara Samara, and later – Bohorodychne. The first archaeological exploration was carried out in 1970, but the fortress was most intensively studied in the early 2000s (from 2001 to 2012). At that time, the research was conducted by the Research Laboratory of Archaeology of Prydniprovia of the Oles Honchar Dnipro National University. Later, in 2017, the Dnipro Archaeological Expedition carried out the research.

The collection of archaeological artefacts from the territory of the Novobohorodytska Fortress in the Museum of Dnipro City History includes 511 items found during the expedition in 2017. The majority of the findings are represented by ceramics (dishes, tiles), glass and metal products (staples, nails, knives, buckshot). There are also coins, crosses, buckles, etc. The fortress ramparts still exist and are located near the village of Shevchenko within Dnipro city.

REFERENCE

1. Shabelnykova I.V. Collection description of artefacts found during the research of the Bohorodytska Fortress in the territory of Shevchenko village in Dnipro in 2017. 

2.Kharytonova O.V. Glass of the Cossack monuments of Ukraine of 17th–18th centuries: source study aspect avtoreferat dys. … kand. ist. nauk: 07.00.06. Dnipropetrovsk, 2010. 19 s. 

3.Marina Z.P.Typology of ceramic products of the 17th–18th centuries from the territory of the Bohorodytska Fortress. Perlyny kozatskoho Prysamaria: mistechko Samar ta Bohorodytska fortetsia / Red. I.F. Kovalova. Dnipropetrovsk, 2008. S. 133–142

4. Catalogue of antiquities of the late Middle Ages of Samar and the Bogorodytska fortress: catalogue / uporiad.: I.F. Kovalova, V.M. Shalobudov, V.O. Veklenko. Dnipropetrovsk: DNU, 2007. 108 s. 
5. Veklenko V.O., Kovalova I.F., Shalobudov V.M. Archaeological resolution of the debate regarding the location of the town of Samar and the Bogoroditskaya Fortress. Pearls of the Cossack Samarskaya Region: the town of Samar and the Bogoroditskaya Fortress / red. I.F. Kovalovoji. Dnipropetrovsk, DNU, 2008. S. 7–31. 
6. Chmil L.V. The 17th century household ceramics from the excavations of the Ascension Monastery in Kyiv. Lavrskyi almanakh: Kyievo-Pecherska lavra v konteksti ukrainskoi istorii ta kultury: Zb. nauk. prats. 2007. No. 17. S. 164–170.